Бобровицька районна державна адміністрація Бобровицька РДА Чернігівської області

Історична довідка

Бобровицький район розташований у південній частині Чернігівської області. Його площа складає 1417,91 квадратних кілометрів, що становить 4,4 відсотка території області.

Сучасні межі має з 10 вересня 1959 року, коли Указом Президії Верховної Ради УРСР Новобасанський район було ліквідовано, а його територію передано до Бобровицького району.

Населених пунктів – 54, у т.ч. місто – 1, сіл – 53

У районі дві ОТГ: Бобровицька міська та Новобасанська сільська, дві сільські ради: Вороньківська та Соколівська.

В геоморфологічному відношенні територія району відноситься до Лівобережної Придніпровської рівнини, розміщеній на древній терасі Дніпра. Рельєф району в основному рівнинний, місцями слабохвилястий, котрий прорізається неглибокими долинами річок Трубіж, Остер, Недра, Супій.

Ґрунтовий покрив району характеризується великою різноманітністю. Близько половини площ району – 47,5 тисяч гектарів покривають чорноземи типові (слабогумусовані і малогумусовані). Опідзолені ґрунти в районі розповсюджені в південно-західній, західній і північно-західній частинах. В цілому ґрунтовий покрив благоприємний для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур (цукрового буряку, зернових, картоплі, кукурудзи та ін.).

Площа лісів – 21363 гектарів, основні породи – сосна, береза, дуб.

Площа водного дзеркала річок, озер, ставків – 812 гектарів.

Корисні копалини – цегельно-черепична сировина (глини, піски), використовується для потреб місцевих господарств та населення.

Працює 4 промислові підприємства.

Найбільшу питому вагу в структурі розвитку району займає сільське господарство (45 сільськогосподарських підприємств, у тому числі 27 фермерських господарств). У користуванні знаходиться понад 73 тис. га сільгоспугідь. Основна спеціалізація: вирощування зернових культур, цукрових буряків, тваринництво молочно-м’ясного напрямку.

На території району функціонує 45 державних освітніх навчально-виховних закладів, у тому числі 27 ЗОШ та НВК, 12 дитячих садочків, 2 позашкільні установи, ВСП НАУ «Бобровицький коледж економіки і менеджменту ім.О.Майнової».

Медичну допомогу жителям району надають 30 закладів, 81 лікар та 232 середніх медичних працівники.

У районі зосереджено 196 пам’яток культури та архітектури, 105 археологічних пам’яток. Послуги по сільському зеленому туризму надають Коляжинське лісництво в с.Браниця та зооботанічний комплекс «Басань» у с.Стара Басань.

Діють 20 будинків культури, 10 клубів, 30 бібліотек, школа мистецтв, кінотеатр. Працюють 164 аматорські фольклорні колективи, з них 9 «народних аматорських» та 1 – «зразковий». Функціонують два музеї: Бобровицький районний історико-краєзнавчий музей та Пісківський історико-меморіальний музей П.Г.Тичини.

У районі продовжують свою діяльність 37 зареєстрованих громад: УПЦ-23, УПЦКП- 7, Євангельські Християни Баптисти-1, Церква Християн віри Євангельської-1, Адвентисти сьомого дня -1, Церква ”Посольство Боже” -1, Церква „Ковчег спасіння”-1, помісна християнська церква (Повного Євангелія) «Перемога», Об’єднана церква християн віри Євангельської- 1 та 2 – незареєстровані „Свідки Єгови”.

Територія сучасного району була заселена ще в стародавні часи, про що свідчать археологічні знахідки, залишки городищ та залишки поселень періоду Київської Русі.

Села Браниця та Свидовець згадуються в документах, датованих 1155 роком. Вороньки згадуються в літописних джерелах 13-го століття. В 1996 році 800-річчя з дня заснування відзначили села Ярославка та Стара Басань, що своєю історією пов’язані з князюванням чернігівського князя Ярослава – онука Олега. Тут і нині є «Княжедвор’є», “Кирилишине болото”, “Калинів кущ” та інші урочища, що свідчать про ті часи.

На території району знаходяться кургани ІІ-І тисячоліття до нової ери, городище XI-XIII століття (м.Бобровиця), ранньослов’янське поселення II-VI століття (с.Веприк), кургани ІІ-І тисячоліття до нашої ери (с.Горбачі), кургани II тисячоліття до нашої ери, поселення черняхівської культури II-V століття (с.Нова Басань), кургани епохи бронзи – II тисячоліття до нашої ери, городище часів Київської Русі – XI-XIII століття (с.Новий Биків), курган Козак – ІІ-І тисячоліття до нашої ери (с.Озеряни), городище часів Київської Русі (с.Петрівка), курган ІІ-І тисячоліття до нашої ери (с.Рудьківка), поселення черняхівської культури та кургани ІІ-І тисячоліття до нашої ери (с.Щаснівка), поселення “Княже дворище” (XII-XIII століття), кургани ІІ-І тисячоліття до нашої ери (с.Ярославка).

У с.Новий Биків збереглася пам’ятка архітектури початку 19 століття – Успенська церква (1804 рік), у с.Петрівка – мурована Петропавлівська церква(1838 рік). У Старій Басані (хутір Тимки) зберігся будинок з мезоніном (один з небагатьох, що лишився без змін зовні і всередині) – зразок садибного будівництва 19-го століття.

У районі встановлено 2 пам’ятники Т.Г.Шевченку (с.Нова Басань, 1950 рік, с.Кобижча, 1972 рік), 27 обелісків Слави, 68 братських могил та 41 одиночна могила воїнів, загиблих під час Великої Вітчизняної війни, меморіальний комплекс декабристам (с.Вороньки, 1975 рік), пам’ятник П.Г.Тичині (с.Піски, 1981 рік).

Уродженцями Бобровицького району є:

П.Г.Тичина – український поет, с.Піски;

Я.І.Рощепій – винахідник автоматичної гвинтівки, с.Осовець;

О.С.Бичок (м.Бобровиця), П.Н.Зубко (с.Марківці), В.Л.Карнаухов (м.Бобровиця), О.Є.Кривець (с.Піски), Д.Я.Шевенок (с.Ярославка) – Герої Радянського Союзу.

Кононенко Петро Петрович(1931) –президент Міжнародної асоціації „Україна і світове українство “, член президії Української ради миру,доктор філологічних наук,професор,заслужений працівник освіти України,академік,письменник,лауреат Міжнародної премії Й.Г.Гердера (с.Марківці),

Шидловський Анатолій Корнійович - вчений в галузі електротехніки і електроенергетики,професор,доктор технічних наук , заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії в галузі науки і техніки член кореспондент Академії наук УРСР, академік Національної академії наук України, лауреат державної премії УРСР(с.Веприк)

Гулий Максим Федотович (1905-2007) відомий вчений,один із засновників радянської і української біохімії, організатор науки, Герой України, професор,академік НАН України(с.Нова Басань)

Погрібний Анатолій Григорович (1942-2007) український літературознавець, письменник, критик і публіцист, академік,доктор філологічних наук, професор, лауреат Національної премії України ім..Тараса Шевченка ( с.Мочалище)

Дяченко Іван Лукич (1942) – один з організаторів підпілля в роки Другої світової війни на Бобровиччині та Згурівщині ( с.Нова Басань)

Лопата Василь Іванович (1941) – український художник і письменник, народний художник України, лауреат Національної премії ім.Тараса Шевченка (с. Нова Басань)

Головко Дмитро Андрійович(1933) –український поет, прозаїк і краєзнавець,член Національної спілки письменників України (с.Піски)

Зубець Михайло Васильович (1938-2014) український політик,вчений ,зоотехнік, Герой України, професор, академік Національної академії аграрних наук України ( с. Нова Басань)